За інформацією Чернігівського обласного центру з гідрометеорології вже понад два тижні на Чернігівщині, як і по всій Україні, триває аномальна спека – стовпчики термометра перевищують 30 градусів з позначкою «+». Востаннє такі температурні рекорди спостерігалися в 1951 та 2010 роках.
За літній період цього року на більшості малих річок спостерігається стрімке зниження рівнів води на 1-10 см щоденно.
На гідрометеорологічних постах великих та середніх річок за червень-липень також відмічаються суттєві зниження рівнів:
— на р. Десна – м. Н.-Сіверський на (-209 см); м. Чернігів (-198 см); с. Літки на (-126 см);
— на р. Сейм – с. Мутин (-74 см);
— на р. Снов – м. Сновськ (-83 см);
— на р. Дніпро – с. Неданчичі (-157 см).
Як наслідок значне підвищення температури навколишнього середовища та зниження рівнів спричинило підвищення температури води у водоймах та призвело до погіршення водогосподарської обстановки.
Температура води в р. Десні біля м. Чернігова наразі складає близько +28ºС. При цьому в «застійних» місцях річок температура води піднімалась вище позначки 30 ºС.
За даними моніторингу Деснянського БУВР планових гідрохімічних досліджень поверхневої води річок Десна, Дніпро, Сож, Білоус, Остер, Удай, Судость, Снов, Ревна, Цата та Мена спостерігається занижений вміст розчиненого кисню.
Ситуація на малих річках в рази погіршується та ускладняється процесами «цвітіння» та розвитком синьо-зелених водоростей, при відмиранні яких виникає кисневий дефіцит та виділяються токсини. На фоні низького вмісту кисню відбуваються інтенсивні процеси гниття.
Вищезазначені фактори сприяють виникненню заморних явищ з подальшою загибеллю живих біоресурсів, де є зарегульовані ділянки з сповільненою течією (річки Бреч, Мена, Остер, Убідь, Турчанка, Березівка, Замглай, Білоус та інші.). Аналізуючи ситуацію, основними причинами незадовільного стану поверхневих водних об’єктів є: недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах; замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм; зарегулювання стоку; зниження самоочисної здатності в зв’язку з маловодними роками.
Для запобігання «цвітінню» водойм необхідно забезпечити навколо них оптимальне поєднання лісових насаджень та луків, здійснювати комплекс заходів з припинення скидання до водних об’єктів неочищених стічних вод, а людству дотримуватись водоохоронного законодавства.
