Минулого місяця водна стихія нагадала про свій мінливий характер, знедоливши мешканців українського заходу. Підняті зливами води річок зруйнували укріплення берегів та дамби, затопивши населені пункти. Наразі ситуація виглядає так, неначе все вже вщухло, проте стихія час від часу нагадує про себе. Так за зведеннями Укргідрометцентру, на середину липня з-за опадів спостерігалися підвищення рівня води на деяких річках у західних областях України.
Нашому регіону незнайомі настільки катастрофічні ситуації, тому може здаватися, що Чернігівщина не потерпає від шкідливої дії води. Проте весни 2016 та особливо 2018 років доводять протилежне. Так розлив Десни 18-го року відрізав один від одного села-побратими Малий та Великий Дирчин Городнянського району, затопив автодорогу обласного значення Сосниця – Шаповалівка та підтопив понтонний міст в Новгород-Сіверському, змусивши мешканців села Бирине діставатися райцентру об’їзною дорогою за 60 кілометрів.
Загалом, у зону затоплень на Чернігівщині потрапляють близько 50 населених пунктів 10 районів області. Велика вода становить небезпеку для Бахмацького, Борзнянського, Козелецького, Коропського, Куликівського, Менського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Сосницького та Чернігівського районів. Торкнутися підтоплення може й таких понижених районів обласного центру, як то річковий порт, технічні споруди в районі Мар’їн гай тощо.
Окрім паводків, загрозу руйнування господарських об’єктів становить також велика природна схильність до переформування русла Десною. Через меандрування (звивистість русла) та водну ерозію, постійно відбувається розмив та руйнування її берегів. На деяких ділянках ріки спостерігається тенденція до прориву меандрів. Природне спрямлення русла, що відбувається внаслідок цього лиха призводить до втрати цінних прибережних земель.
Особливо нестабільні ділянки Десни, схильні до руйнування берегів знаходяться поблизу Чернігова та Сосниці. Зокрема поблизу села Велике Устя Сосницького району меандрування річки руйнує лівий берег та зміщує його в напрямку автомобільної дороги Сосниця – Шаповалівка. Під загрозою підмиву опинилася не лише дорога, а й опори автомобільного мосту нижче за течією.
У 2019 році був реалізований перший пусковий комплекс проєкту берегоукріплення: на ділянці протяжністю майже 900 метрів влаштовано 10 кам’яних шпор.
Також в період з 2003 по 2008 рр. на відстані біля 1 км від Чернігова, на ділянці, де відбувається інтенсивне переформування лівого берегу Десни було побудовано берегоукріплення протяжністю 550 м. Надводна та підводна частини берегу були укріплені кам’яним накидом на щебеневому фільтрі, що зупинило розмив на даній ділянці. Проте нижче берегоукріплення спостерігається значний розмив берегу. Його максимум був зафіксований у 2019 році та склав 5,2 м. Ширина перешийку між крилами меандру на даний час становить лише 125 м. Якщо не зупинити розмивання, спрямлення русла річки не тільки «віддалить» Десну від Чернігова на 2 км, а й призведе до заболочування «старого» русла, що погіршить санітарно-епідеміологічний стан міста.
На ділянках Дніпра, що обіймають західний кордон Чернігівської області, також помітний вплив шкідливої дії води. Поблизу смт. Любеч Ріпкинського району відбувається руйнування річкою берегової лінії. Від цього процесу страждають землі сільськогосподарського призначення. В 2009-му та 2011 роках на цій ділянці були виконані берегоукріплювальні роботи першої черги протяжністю 320метрів. Проте на даний час між шпорами спостерігається руйнування берега з середньорічною інтенсивністю – 0,5 м/рік, а також розмив берега нижче берегоукріплення. За останні шість років русло змістилось практично на 7 м.
Всі ці явища потребують постійного моніторингу та реалізації запланованих заходів другої черги, як-то формування укосу і укріплення надводної і підводної частин біля Великого Устя, стримування розмиву меандру поблизу Чернігова, зведення укріплень потужністю 641 м та проектування третьої черги робіт біля Любечу.
Звісно, підтоплення в Чернігівській області носять дещо інший характер і масштаб ніж у західних областях. Проте не слід ставитися до цього зневажливо й думати, що глобальні наслідки шкідливої дії вод нас не торкнуться. Адже клімат активно змінюється і чого очікувати в наступному році від природи ніхто не знає. Громаді слід пам’ятати, що потрібно берегти кожну краплину води, кожний сантиметр берегів і загалом природу.
