Не так давно в період весняного водопілля всі річки Чернігівщини, а це 66 % територія басейну річки Десна були наповненні водою.
В 70-80 роках для задоволення потреб населення у водних ресурсах на річках будували греблі та зарегульовували воду в ставках та водосховищах.
Орієнтовна кількість яких на території Чернігівської області становила більше 2 тисяч водойм.
Заплавні озера річок Дніпро, Десна, Снов, при виході води на заплаву, наповнювалися водою. Промисловість та населення області в достатній кількості було забезпечено водою для задоволення всіх своїх потреб.
Водоспоживання Чернігівщини для промислових, сільськогосподарських, рибогосподарських потреб складало:
– в 1990 році – 294,0 млн.м³, в тому числі з поверхневих джерел – 140,9 млн. м³;
– в 2010 році – 156,80 млн.м³, в тому числі з поверхневих джерел – 101,1 млн. м³.
Останні 10 років на більшості водних об’єктів суббасейну Десни та суббасейну середнього Дніпра в межах Чернігівської області спостерігається зміна гідрологічного режиму та значне зменшення водності річок. Наприклад, на річці Десна біля міста Чернігів, рівні, витрати води і обсяги стоку в квітні 2020 року значно нижчі ніж в попередні роки, сьогодні це – 170,20 м³/с, в той час як у 2010 році середні витрати сягали – 747 м³/с.
Показники водоспоживання за 2019 рік та фактичне обстеження стану водних об’єктів на початок квітня 2020 року констатують значне зменшення використання води з поверхневих джерел та незадовільний стан річок, водосховищ та ставків на них.
Водоспоживання в 2019 році – 101,5 млн.м³, в тому числі з поверхневих джерел – 57,7 млн. м³.
Посушливе літо-осінь минулого року, безсніжна зима і маловодна весна прискорили висихання ставків, наповнення яких здійснювалося виключно за рахунок атмосферних опадів та притоку талих вод з невеликої водозбірної площі. Їх наповнення водою становить від 0% до 30%.
Стан 18 водосховищ та 587 руслових ставків, побудованих в нижній течії річок Турчанка, Стрижень, Борзенка, Мена, Іченька, Смош, Журавка, Детюківка, Тростянець тощо, трохи кращий і їх наповнення становить 35-90% від повного об’єму.
Річки, які в свій час стали водоприймачами меліоративних систем, Остер, Удай, Замглай, Вздвиж, Смолянка, Ромен зарегульовані, характеризуються сповільненою течією, на деяких ділянках спостерігаються застійні явища, а у верхів’ї відсутність водотоку.
Гідрометеорологічна ситуація, що складається в регіоні у весняний період 2020 року, не дає втішних прогнозів – можна очікувати зменшення водних ресурсів у літній період і слід з великою обережністю ставитися до їх використання.
Така вкрай несприятлива водогосподарська обстановка має досить тривожні сигнали і також може призвести до погіршення якісного стану водних ресурсів та пересихання ділянок водотоків, або зникнення (висихання) води у водоймах.
Відтворення поверхневих водних ресурсів, вміле управління та використання – це виклики сьогодення, які необхідно вирішувати водогосподарським організаціям Деснянського БУВР разом із всіма органами, які мають відношення до цієї проблеми.
Обов’язковим в даній ситуації є дотримання правил експлуатації водогосподарських систем, режимів роботи водних об’єктів, особливо на орендованих ставках, водосховищах та раціональне використання водних ресурсів, згідно лімітів, встановлених в дозволах на спецводокористування.
За пропозиціями Деснянського БУВР Сектором у Чернігівській області Держводагентства спочатку 2020 року встановлено 200 режимів роботи водних об’єктів, із них 109 на орендованих водоймах та всього з 2017 року видано 376 дозволів на спецводокористування.
Звертаємо особливу увагу орендарів водних об’єктів про дотримання умов договору оренди водного об’єкту та виконання обов’язків водокористувачів, передбачені ст. 44 Водного кодексу України.
При низькій водності малих річок, яку ми спостерігаємо останні роки (витрати складають 0,8-1,9 м³/сек) зарегулювати воду в ставку з об’ємом 300-500 тисяч м³ за річний цикл практично неможливо. І тому самовільний, незаконний скид води з ставка може призвести до його зникнення.
Також дуже важливо, щоб на руслових ставках був забезпечений пропуск санітарних витрат води вниз по течії річки, для підтримання стабільного екологічного стану по всій протяжності водотоку.
Такі основні правила водокористування не призведуть до створення застійних явищ на річках, що спричиняють зниження розчиненого у воді кисню, задухи риби та цвітіння синьо-зелених водоростей.
Будь ти водокористувачем чи просто споживачем питної води із централізованої системи водопостачання питання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів це наша спільна справа.