Про водогосподарський стан водойм басейну р. Мена

Про причини виникнення маловоддя, котре спіткало водойми Чернігівщини, можна дискутувати довго – тут і кліматичні зміни, і вплив діяльності людини. Втім факт залишається фактом: ця екологічна проблема стала помітна цьогоріч не лише фахівцям водної галузі. Так ще навесні в ЗМІ з’явилися повідомлення про критичний стан багатьох річок області. Зокрема, схвилював місцеві громади стан річки Мена та її приток. 

Проблема нестачі води в басейні р. Мена не нова. Свого часу задля акумуляції води у її руслі були побудовані три ставки. Два з них знаходяться у м. Мена, третій — у с. Феськівка. Та незважаючи на всі зусилля зарегулювати водойму, можна констатувати, що на сьогоднішній день річка зупинила течію та частково пересохла. Враховуючи потреби громад та сільськогосподарських виробників, були вжиті заходи, аби врегулювати рівень води в ставках. Проте на сьогоднішній день їх наповнюваність складає не більше за 40% від повного об’єму. 

Серйозність проблеми нестатку води стає значно відчутнішою при спостереженні за притоками р. Мена. Так на річці Сперш, яка є її правою притокою та бере свій початок у с. Нові Броди, за цьогорічними спостереженнями, руслові ставки, площею до 12,5 га висохли повністю, а наповнення ставка в с. Садове з чималою площею 15,7 га складає орієнтовано 40% від загального об’єму. Не набагато краща ситуація й на іншій притоці р. Мена – річці Дягова, що бере свій початок у с. Городище. Місцями ця річка також пересохла, а наповнюваність ставків, яких в її руслі побудовано аж п’ять, складає трохи більше за 60 % від повного об’єму. 

Потерпає р.Мена й від доволі значного для її стану антропогенного впливу. Так за останній рік водокористувачами, зокрема Менським сирзаводом, у річку було скинуто більш ніж 150 тисяч тон стічних вод. 

Як бачимо, водогосподарській стан водойм басейну р.Мена дійсно викликає занепокоєння. Та особливу стурбованість викликає відношення до води водокористувачів, зокрема власників фермерських угідь, що здійснюють господарську діяльність на прилеглих до річок територіях. За останні роки в регіоні неодноразово фіксувалися факти розорювання заплав та прибережних захисних смуг. 

З огляду на це, хотілося б нагадати громадам, що мають відношення до ріки, що в тих критичних умовах, в яких опинилися р.Мена та її притоки актуальність дотримання водоохоронного законодавства набуває виключного значення.