Антропогенне навантаження на суббасейн річки Десна

Господарська діяльність, що ведеться в межах водозборів річок, є одним із ключових чинників впливу на загальний стан водних екосистем. Ступінь антропогенного впливу залежить від низки параметрів, серед яких вагому роль відіграють кількісні показники надходження забруднюючих речовин, їхні фізико-хімічні характеристики, а також джерела надходження.

Забруднення різноманітними сполуками, які належать до органічних кислот, складних ефірів, фенолів, гумусових речовин, азотовмісних сполук (білки, амінокислоти, аміни) відноситься до органічного забруднення. Найбільший вплив на формування якості води чинить процес розкладання цих речовин. Антропогенне забруднення, вказаною групою сполук, спричиняється продуктами життєдіяльності живих організмів. Вони потрапляють у водні об’єкти, передусім, від точкових джерел з неочищеними або недостатньо очищеними стічними водами населених пунктів, промисловими стічними водами та відходами тваринницьких комплексів.

Забруднюючі речовини до водних об’єктів суббасейну річки Десна потрапляють двома основними шляхами: від стаціонарних водовипусків стічних вод та нестаціонарних. Антропогенне навантаження на якісний стан поверхневих водних об’єктів здійснюється у співвідношенні: точкове забруднення складає 38%, а дифузне – 62%.

На території суббасейну річки Десна розміщено 34 підприємств-водокористувачів, точкові джерела скиду яких забруднюють поверхневі води.

Найбільша кількість органічних речовин потрапляє внаслідок скиду зворотних вод підприємствами житлово-комунального господарства, а частка промисловості не перевищує 0,6%. У суббасейні річки Десна є лише одне велике місто – це Чернігів, яке і формує більше третини органічного навантаження на поверхневі води. Особливістю суббасейну є те, що майже половина населення проживає у середніх містах, що і визначає основний вплив на забруднення вод органічними речовинами. Найбільшого навантаження зазнають річки Білоус, Сейм, Шостка.

Дифузне навантаження пов’язане з домогосподарствами, які не мають каналізації. Це передусім сільське населення та частина міського. Зокрема, з 68 населених пунктів міського типу лише 18 мають каналізацію.

Домінуюча частина стічних вод у суббасейні Десни, що становить більше 98 % загального обсягу, очищається біологічним методом. Іншим методом очищення, а саме фізико-хімічним, обробляється до 2 % загального обсягу стічних вод.

Найбільшими підприємствами, які здійснили скид зворотних (стічних) вод у поверхневі водні об’єкти є: КП «Чернігівводоканал» (м. Чернігів), КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Ніжин), Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Шостка) та Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (м. Конотоп).

Зі стічними водами промислових та комунальних підприємств у поверхневі води суббасейну річки Десни у 2019 р. всього було відведено 1,19 тис. тонн органічних речовин, виражених через БСК5 – 0,25 тис. тонн, та 0,94 тис. тонн – за ХСК. Виходячи зі співвідношення БСК/ХСК, серед органічних сполук переважали продукти синтезу, що потребують хімічного окиснення.

Домінуючу роль у промисловому забрудненні відігравали галузі харчової промисловості (37 % за БСК5 та 38 % за ХСК), а також целюлозно-паперової галузі (БСК5 – 19 %, ХСК – 23 %). 

Деснянскьке басейнове управління водних ресурсів наголошує, що питання антропогенного навантаження потребує значної уваги представників підприємств-водокористувачів. Перш за все, слід направити зусилля на те, щоб у найближчі роки припинити скид в річки і водойми неочищених стічних вод та здійснити реконструкцію і технічне переоснащення діючих очисних споруд.